розумовий — [розумо/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
розумовий — (який стосується діяльности розуму, пов язаний із проявами розуму), інтелектуальний … Словник синонімів української мови
розумовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
аменція — ї, ж. 1) Будь який серйозний розумовий розлад. 2) Розлад свідомості, для якого характерні розгубленість, втрата орієнтації, рухове збудження, галюцинації … Український тлумачний словник
інтелектуальний — а, е. Стос. до інтелекту; розумовий, духовний. •• Інтелектуа/льна вла/сність власність на результати розумової, творчої діяльності; входить у сукупність об єктів авторського та винахідницького права. Інтелектуа/льний капіта/л капітал, втілений у… … Український тлумачний словник
мертвеччина — мертвечи/на, и, ж. 1) Трупи тварин; щось мертве. 2) перен., розм. Розумовий та моральний занепад, застій, інертність … Український тлумачний словник
мертвота — о/ти/, ж. 1) Стан мертвого (у 1 знач.), відсутність життя. 2) перен. Відсутність рухів, звуків та інших проявів життя. 3) перен., розм. Розумовий і моральний застій, інертність, бездіяльність … Український тлумачний словник
подорослішання — я, с. 1) Перетворення у дорослу людину; набуття зрілості, властивої дорослій людині. 2) Фізичний, розумовий, духовний розвиток людини в молоді роки … Український тлумачний словник
розумово — Присл. до розумовий 1) … Український тлумачний словник
саморозвиток — тку, ч. 1) Розумовий або фізичний розвиток людини, якого вона досягає самостійними заняттями, вправами. 2) Розвиток кого , чого небудь власними силами, без впливу, сприяння яких небудь зовнішніх сил. 3) філос. Те саме, що саморух … Український тлумачний словник
